Реферат - Екологічна ситуація в Європі та її вплив на міжнародні відносини

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
з екології
на тему:
«Екологічна ситуація в Європі та її влив на міжнародні відносини»
Виконав:
студент І курсу, з віддіення МВ (група 2)
Пашук Віталій Юрійович
Київ- 2001
Зміст
1. Проблеми цивілізації
Стор. 3
2. Забруднення атмосфери
Стор. 3
3. Окислення озер і деградація лісів
Стор. 4
4. Вплив повітряного середовища на побудови
Стор. 6
5. Стратегія обмеження викидів
Стор. 7
6. Боротьба за атмосферу
Стор. 8
7. Екологічні конфлікти
Стор. 10
8. Висновок
Стор. 12
9. Список літератури
Стор. 13
Проблеми цивілізації
За останні 50 років склалася парадоксальна ситуація: світова цивілізація досягла вражаючих успвхів і в той же час опинилася на грані свого знищення. Це було спричинено низкою глобальних проблем , які особливо загострилися у др. половині XX ст. До глобальних проблем належать: бурхливий ріст населення; загострення енергетичної кризи; нестача продовольства і злидні в слаборозвинених країнах; ескалація етнічних конфліктів і малі війни; виникнення епідемій; посилення бандитизму і тероризму; релігійні конфлікти; криза культури, моральності, сім'ї; екологічні проблеми регіонального і глобального рівнів тощо.
Екологічні проблеми існують на всіх материках, у всіх країнах. Усі вони потребують вирішення.Це обумовлюється тим, що усі вони є взаємозалежні. Так, однією з найнагальніших є екологічна проблема. Екологічну ситуацію визначають багато чинників. Зупинимося докладніше на деяких з них стосовно європейського регіону.
Забруднення атмосфери
Одним з основних забруднювачів атмосфери за масою є вуглекислий газ CO2. Разом із киснем він є біогеном атмосфери, що в основному контролюється біотою.. У XX ст. спостерігається зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері, частка якого з початку століття збільшилася на 25%, а за останні 40 років - на 13%. Розглянемо місце країн ЄЕС у світовому контексті розгортання цього прорцесу.
За обсягами викидів вуглецю (1 т вуглецю відповідає 3.7 т CO2) перше місце посідають США, за ними слідують країни Європейського Економічного Співтовариства, а потім - країни СНД, на які припадає більше половини викидів. На частку США припадає дещо менше 30% загальної маси вуглецю, що викидається в атмосферу, на частку країн ЄЕС - приблизно 20%, на частку Росії - біля 13% , на частку Китаю - деяким більше 7%. Екологи попереджнуть, що якщо не вдасться зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу, то нашу планету очікує катастрофа.
Крім того, біля 2% загальної маси викидів в атмосферу складають шкідливі речовини з високою токсичністю (сірковуглець, фтористі сполуки, бензапірен, сірководень та ін.). Особливо великими є промислові викиди від стаціонарних джерел - підприємств чорної і кольорової металургії в містах.
Хоча основною причиною появи перших законів про контроль за станом повітряного басейну була занепокоєність здоров'ям людей, останні 20 років довели, що забруднення атмосфери має не меншу загрозу як для природного середовища, так і для різноманітних споруд. Фактично екосистеми зазнають процесу руйнації навіть при меншому рівні забруднення повітря, чим той, що небезпечний для людини.
Закислення озер і деградація лісів
Перший сигнал тривоги надійшов на початку 60-х років від скандинавских вчених, що запідозрили, що викиди двоокису сірки в найурбанізованіших і промислово найрозвинутіших країнах Європи, таких як Великобританія і ФРН, мабуть, є причиною зниження запасів риби в озерах Скандинавії. Крім Скандинавії і Великобританії, до вразливих районів належать частини території Нідерландів, Бельгії, Данії, Швейцарії, Італії, Західної Німеччини та Ірландії.
Таблиця 1. Свідчення закислення озер
Країна
Стан озер
Фінляндія
Більш 14 тис. озер сильно забруднені; кожному сьомому озеру на сході країни (150 тис.) завдано біологічних збитків.
Норвегія
У водоймах загальною площею 13 тис. км2 знищена риба і ще на 20 тис. км2 – уражена.
Швеція
У 14 тис. озерах знищено найчутливіші до рівня кислотності види; 2200 озер практично мертві.
Великобританія
Закислені озера розташовані на південному заході Шотландії, на заході Уельсу й в Озерному краї на півночі Англії.
На початку 80-х років ліси також стали предметом занепокоєння у зв'язку з можливою їхньою деградацією під впливом кислотних опадів. Перші ознаки великомасштабної шкоди, завданої кислотними опадами, з'явилися в Західній Німеччині. Починаючи з 1982 р., коли вперше було проведено спеціальне обстеження лісів, частка лісових масивів ФРН, у яких були знайдені ознаки ушкоджень, склала 8%, а в 1983 р. вона зросла до 34% і в 1984 р. - до 50%. У 1986 р. цей показник досяг максимуму - 54%; потім спостерігалося його незначне зниження: до 52% у 1988 р. Але це не обов'язково свідчило про появу тенденції до поліпшення ситуації. Це може бути пояснене тим, що загиблі дерева під час оцінки зазначеного показника не враховувалися.
Таблиця 2. Оцінка деградації лісів в Европі ( за 1988 р.)
Країна/Район
Загальна площа лісів, тис. га
Уражені ліси
площа, тис. га
частка від загальної площи лісів, %
Чехословаччина
4578
3250
71
Греція
2034
1302
64
Великобританія
2200
1408
64
Естонія
1795
933
52
ФРН
7360
3827
52
Тоскана, Італія
150
77
51
ЛІхтенштейн
8
4
50
Норвегія
5925
2963
50
Данія
466
228
49
Польща
8654
4240
49
Нідерланди
311
149
48
Фландрія, Бельгія
115
53
46
Болгарія
3627
1560
43
Швейцарія
1186
510
43
Люксембург
88
37
42
Фінляндія
20 059
7823
39
Швеція
23 700
9243
39
Валлонія, Бельгія
248
87
35
Югославія
4889
1564
32
Іспанія
11 792
3656
31
Ірландія
334
100
30
Австрія
3754
1089
29
Франція
14 400
3321
23
Угорщина
1637
360
22
Литва
1810
380
21
Больцано, Італія
307
61
20
Португалія
3060
122
4
Інші
13 474
н/д
н/д
Усього
140 956
49 647
35
Вплив повітряного середовища на побудови
Якщо збитки, завдані забрудненням повітря озерам та лісам, дуже значні за своїми масштабами, то вплив повітряного середовища на побудови найчастіше є локальною проблемою. Хоча вважається, що двоокис сірки та її похідні є головними джерелами ушкодження будівельних споруд. Шкідливий вплив на них мають і окиси азоту, озон та інші речовини, що забруднюють атмосферу.
Ушкодження історичних пам'ятників особливо очевидні в Європі: руйнуються й афінський Акрополь, і середньовічні пам'ятники в Кракові. Хоча деяка руйнація будов античних часів є природнім явищем, забруднення атмосфери в багато разів прискорює цей процес. Грецький фахівець із корозії, що викликаються хімічно кислими агентами, Т.Н.Скулікідіс (T. N. Skoulikidis), підрахував, що за останні 20-25 років афінські пам'ятники зруйнувалися від забруднення повітряного середовища в більшй мірі, ніж за попередні 2400 років. У нарисі про Італію кореспондент газети New York Times пише, що в цій країні "класичні мармурові бюсти перетворюються на безносі і безвухі гіпсові дурниці". У Катовиці, на півдні Польщ