Реферат - Склад i класифiкацiя об`єктiв бухгалтерського облiку в комерцiйному банку

Індекс групи 26897-МБС-1П.І.Б. студента Даниловський Вадим ЛеонідовичДомашня адреса 284019, м.Івано-Франківськ, вул. Довга, 47, кв.75Назва організації ТзОВ “Інтерком” ЛТД посада менеджер відділу реалізації Контрольна роботаз дисципліни “БАНКІВСЬКИЙ ОБЛІК І АУДИТ ” з спеціальності «Банківська і страхова справа» За розділом навчального плану «3. Склад і класифікація об’єктів бухгалтерського обліку в комерційному банку.»П.І.Б. методиста Ємельянова Тамара Іванівна 3. Склад і класифікація об’єктів бухгалтерського обліку в комерційному банку.Всі об’єкти бухгалтерського обліку в комерційному банку поділяють на чотири групи:1) господарські засоби та їх розміщення (основні й оборотні);2) ресурси (джерела утворення) господарських коштів;3) функціональні обов’язки банку (статутна діяльність – процес здійснення послуг);4) фінансові результати статутної діяльності. До господарських засобів комерційного банку належать:- грошові кошти;- матеріальні цінності;- дебіторська заборгованість (видані кредити);- відвернуті кошти. Кожна з названих груп засобів має певний склад.Так, до грошових коштів належать:- грошові кошти в касі банку – готівка в вигляді національної валюти (гривні) та в валюті іноземних держав (долари США, німецькі марки тощо);- кошти на кореспондентських рахунках, що зберігаються в НБУ та в інших банках на правах кореспондентських відносин у національній валюті або валюті іноземних держав, розміщеної в банках країни або в банках іноземних держав;- кошти, вкладені в цінні папери (акції, облігації, векселі, зобов’язання державної скарбниці, сертифікати тощо);- кошти на зервному рахунку в НБУ.Другу категорію господарських засобів банку становлять матеріальні цінності (майно), тобто:- основні засоби – предмети, що мають тривалий термін експлуатації – більше одного року. Для відшкодування їхньої вартості банк щомісячно нараховує знос (амортизацію) з включенням його суми в видатки. Норми зноси встановлюються державою, вони єдині для всіх підприємств та установ;- нематеріальні активи – вартість права користування землею, водою, будовами, приміщеннями, ліцензіями, патентами, маркетинговими послугами, програмним продуктом і т.і. ЇІхня вартість відшкодовується також частинами, що включаються в видатки банку через нарахування зносу, норми якого встановлюються банком самостійно;- малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП);- господарські матеріали – запасні частини, папір, бланки, канцелярські товари, фарба тощо; списуються ті включаються до складу видатків банку по мірі використання в сумі фактичних витрат на їхнє придбання. Далі, третю групу господарських засобів становить дебіторська заборгованість, тобто кошти, які винні банкові його позичальники. Ці суми звичайно мають чималу питому вагу в господарських засобах банку й свідчать про обсяг наданих ним кредитів. Наявність кредиторської заборгованості забезпечує надходження коштів в дохід банку і отримання прибутку. Дебіторскька заборгованість належить до поняття “вартість, що самозростає”, позаяк видані кредити (позики) повертаються й погашаються позичальником з відсотками. Кредити поділяються на:- короткострокові й довгострокові позички, видані клієнтам;- міжбанківські кредити, видані іншим банкам;- споживчий кредит, виданий фізичним особам;- інші види позичок.Також у складі дебіторсбкої заборгованості можуть бути присутні суми, видані в підзвіт, або суми перерахованих авансів, переплат або помилково списані НБУ.Ще однією групою банківських коштів, що належать до його основних засобів, є відвернуті кошти, тобто суми, вже використаного прибутку в вигляді податків з прибутку, сум утворених фондів економічного стимулювання тощо. Вони накопичуються впродовж звітного періоду й згодом використовуються при обчисленні нерозподіленого прибутку (по закінченні року).Всі вищезгадані кошти становлять активи банку.Як зазначено на початку даної роботи, другою групою об’єктів бухобліку в комерційному банку є ресурси банку, які являють собою джерела утворення його господарських засобів. Ресурси поділяються на два види:- власні ресурси;- залучені ресурси.Власні ресурси належать банкові, точніше його суб’єктам - власникам майна банку (засновникам, пайовикам) і складаються з наступних складових:статутний фонд (капітал) – сума вкладень, зроблених акціонерами чи сума пайових внесків засновників, що визначається в момент утворення (реєстрації) банку, записана в його статуті й фактично внесена ними. Статуний капітал (його розмір) може змінюватися в результаті збільшення сум засновницьких внесків, випуску додаткових акцій, прийняття нових пайовиків або їхнього виходу при обов’язковій переєстрації фонду. Внески у статутний фонд банку дозволяється робити не тільки грошовими коштами, а й основними засобами;прибуток – перевищення сум доходів над видавтками. В банківському бухобліку розрізняють балансовий і чистий прибуток. Банківський прибуток підлягає оподаткуванню. Чистий прибуток залишається в розпорядженні банку і утворюється як різниця між сумою балансового пибутку й сумо. Податку з прибутку;резервний фонд – кошти, що утворюються в результаті рентабельної роботи банку, адже він формується за рахунок прибутку. Цей фонд використовується для покриттЯ збитків, видатків, платежів, непередбачених і не врахованих у кошторису видатків банку. Резервний фонд використовують також на сплату дивідедів по привілейованих акціях, по яких встановлено обов’язковий фіксований дохід (в разі відсутності в банку прибутку для цих сплат).спеціальні фонди – сум відшкодованих витрат на заздалегідь придбані основні засоби і МШП, включені в видатки банку в вигляді зносу (амортизації) по основних засобах і МШП, або суми додаткового капіталу, утвореного в результаті переоцінки основних засобів та інших причин (різниця від продажу власних акцій за ціною вище номіналу);фонди економічного стмулювання (ФЕС) – кошти, що утворюються на розвиток виробничо-технічного потенціалу банку й на створення бази соціального захисту колективу – співробітників банку. Фактично вони складаються з фонду накопичення й фонду споживання.Залучені ресурси надходять до банку з боку, До них належать:- грошові кошти, що зберігаються на розрахункових і поточних рахунках клієнтів;- грошові кошти, здані на депозитні рахунки юридичними й фізичними особами;- одержані міжбанківські кредити;- зобов’язання банку по сумах нарахованих, но несплачених, заборгованість бюджетові (податки та інші платежі). Заборгованість органам соціального страхування і забезпечення (відрахування до Пенсійного фонду), заборгованість по заробітній платі спрівробітникам, борг постачальникам послуг та матеріалів тощо. Всі види ресурсів банку становлять його пасив.Третьою групою об’єктів бухобліку в банку є його функціональні обов’язки. Вони є основною діяльністю банку, яка зводиться до виконання передбачених ліцензією НБУ прав на ведення розрахункових, касових, кредитних та ін. операцій. Здійснення банком своїх функціональних обов’язків вимагає з боку банку витрат (видатків) з утримання будов, обладнання, з їх ремонту, утриманню охорони, персоналу, витрат на рекламу, відрядні видатки тощо. Всі ці видатки є об’єктами бухобліку. Також необхідні постійний облік і контроль доходів, одержаних банком в вигляді платежів клІєнтів та інших позичальників за надані ним послуги й виконані для них роботи. Видатки входять до складу активу балансу, доходи – до пасиву.Нарешті, останньою групою об’єктів бухобліку в банку є фінансові результати статутної діяльності. Вони дозволяють контролювати й аналізувати склад прибутків і збитків банку від основної діяльності, а також доходів і видатків, які одразу відносять чи до складу збитків, чи прибутків (одержані й сплачені штрафи, суми викрадень і розтрат тощо). Тривалий збиток як результат статутної діяльності неможливий, бо він веде до банкрутства (якщо видатки банку перевищують його доходи).При обчисленні фінансового результату діяльності банку враховують весь обсяг одержаних доходів і зроблених видатків оборотами, що зростають як за звітний квартал, так і за звітний рік, що й дозволяє обислювати балансовий прибуток чи збиток.Прибуток являє собою статтю пасиву балана, а збиток – статтю