Реферат - Бухгалтерська звітність на підприємствах недержавної форми власності

отовки Ф№3 “Звіту про рух грошових коштів”
1. Класифікація діяльності підприємства
2. Порядок заповнення Звіту Ф№3 в частині операційної діяльності
3. Порядок заповнення Звіту в частині інвестиційної та фінансової діяльності
1. Класифікація діяльності підприємства
Метою складання Звіту є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах ( далі – грошові кошти) за звітний період.
В звіті розкриваються джерела надходження та видатку грошових коштів у розрізі таких видів діяльності, як операційна, інвестиційна та фінансова.
Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, яка не є інвестиційною та фінансовою. Грошові потоки від операційної діяльності підприємства (зараз та надалі маємо на увазі підприємство – не фінансову та не інвестиційну установу) включають:
- надходження грошових коштів від продажу основної та допоміжної продукції ( товарів, робіт, послуг ), включаючи грошові кошти в складі суми непрямих податків, зборів (обов’язкових платежів ), що включені до ціни її продажу;
- надходження грошових коштів від здачі майна в оренду;
- видаток грошових коштів на закупівлю сировини ( товарів, робіт, послуг);
- виплати на погашення іншої кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю ( оплата електроенергії, опалення, МШП та ін.);
- виплати за розрахунками з персоналом;
- виплати відсотків за користування банківськими кредитами;
- виплати за податками та зборами та інші види виплат.
Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є частиною грошових коштів та їх еквівалентів.
Грошові потоки від інвестиційної діяльності включають:
- надходження грошових коштів від реалізації акцій, боргових зобов’язань та часток у капіталі інших підприємств, необоротних активів, майнових комплексів, від отримання дивідендів від інших підприємств, отримання раніше наданих іншим підприємствам позик та від інших операцій;
- видаток грошових коштів внаслідок придбання акцій, боргових зобов’язань та часток у капіталі інших підприємств, необоротних активів, майнових комплексів, надання позик іншим підприємствам та внаслідок інших операцій.
Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
Грошові потоки від фінансової діяльності включають :
- надходження грошових коштів від продажу власних акцій, боргових цінних паперів (облігацій) векселів, надходження у вигляді внесків або додаткових внесків до статутного фонду, отримання банківських кредитів та внаслідок інших операцій;
- видаток грошових коштів внаслідок викупу власних акцій, боргових цінних паперів (облігацій), векселів, повернення раніше отриманих банківських кредитів, сплати дивідендів та внаслідок інших операцій .
Іншими словами, інвестиційна діяльність пов’язана із вкладенням фінансових коштів із метою отримання доходу, а фінансова – із залученням грошових коштів у результаті фінансових операцій .
Загальний прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, який відображається у Звіті про фінансові результати, може складатись із прибутків (збитків) від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Тому для обчислення прибутку від операційної діяльності даний прибуток (збиток) повинен коригуватись на величини прибутків (збитків) від інвестиційної та фінансової діяльності (неопераційних) – прибутки (доходи) повинні відніматись, а збитки (втрати) додаватись до нього. В результаті цього буде отримано прибуток (збиток) тільки від операційної діяльності .
2. Порядок заповнення Звіту Ф№3 в частині операційної діяльності
При визначенні змін в оборотних активах підприємства до цих змін не включаються :
- зміна заборгованості держави з податку на прибуток ( у складі статті “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом” );
- зменшення дебіторської заборгованості бюджетних організацій шляхом зменшення заборгованості перед бюджетом з податку на прибуток;
- зміна суми авансів виданих, що не пов’язані з операційною діяльністю ( для їх розмежування доцільно відкрити субрахунки типу “Аванси, видані в процесі операційної діяльності” та “Аванси, видані в процесі неопераційної діяльності”);
- зменшення дебіторської заборгованості акціонерів шляхом погашення заборгованості з виплати дивідендів;
- зміна дебіторської заборгованості за реалізовані фінансові інвестиції, необоротні активи, майнові комплекси, якщо термін сплати такої заборгованості менше одного року;
- погашення дебіторської заборгованості необоротними активами;
- зменшення запасів у зв’язку з їх використанням для поліпшення необоротних активів (капітального характеру).
При визначенні змін у поточних зобов’язаннях (рядок 100 Звіту) до цих змін не включаються:
- зміна зобов’язань з податку на прибуток;
- погашення зобов’язань з ПДВ шляхом зменшення переплати з податку на прибуток;
- збільшення зобов’язань зі сплати прибуткового податку, який нараховано на дивіденди;
- зміна зобов’язань за відсотками;
- зміна векселів виданих, що не пов’язані з операційною діяльністю;
- зміна суми авансів одержаних, що не пов’язані з операційною діяльністю;
- погашення зобов’язань необоротними активами;
- погашення зобов’язань викупленими власними акціями;
- зміна заборгованості з оплати придбаних необоротних активів, фінансових інвестицій, майнових комплексів, термін сплати яких менше одного року або операційного циклу;
- зміна заборгованості, що пов’язана з поліпшенням основних засобів.
Таблиця 1.
Порядок заповнення Звіту в частині операційної діяльності
Джерело інформації
Код рядка
Дані з рядка
Надходження
Видаток
1
2
3
4
Звіт про фінансові результати
010
рядок 170
рядок 175
020
рядок 260
Х
Баланс
030
Збільшення за рядками 400, 410, 420 (у частині операційних витрат)
Зменшення за рядками 400, 410, 420 (у частині операційних витрат)
Аналітичні дані до бухгалтерських записів
040
Дт 945
Кт 312, 314
Дт 312, 314
Кт 714
Звіт про фінансові результати
050
рядки 150, 160
рядки 110, 120, 130
060
рядок 140
Х
Звіт
070
рядок 010 ± (020, 030, 040, 050, 060)
Баланс
080
Зменшення за рядками 100-180, 200-210, 250
Збільшення за рядками 100-180, 200-210, 250
090
Зменшення за рядком 270
Збільшення за рядком 270
100
Збільшення за рядками
520-580, 600, 610
Зменшення за рядками 520-580, 600, 610
110
Збільшення за рядком 630
Зменшення за рядком 630
Звіт
120
рядок 070 ± (080, 090, 100, 110)
Звіт про фінансові результати, Баланс, аналітичні дані до бухгалтерських записів
130
х
“Фінансові витрати” (+) збільшення (зменшення) заборгованості за відсотками (в складі “Іншої поточної заборгованості”) або Дт 684 Кт рахунки грошових коштів
Аналітичні дані до бухгалтерських записів
140
х
Дт 641
Кт 311
Звіт
150
рядок 120 ± (130,140)
Аналітичні дані до бухгалтерських записів
160
Дт рахунків грошових коштів Кт рахунків, які використовувались для обліку надзвичайних подій від операційної діяльності
Дт рахунків, які використовувались для обліку надзвичайних подій від операційної діяльності Кт рахунків грошових коштів
Звіт
170
рядок 150 ± 160

3. Порядок заповнення Звіту в частині інвестиційної та фінансової діяльності
Джерела, з яких береться інформація для занесення в Звіт в частині інвестиційної та фінансової діяльності, показані в таблиці 2.
Таблиця 2
Порядок заповнення Звіту в частині інвестиційної
та фінансової діяльності
Код
Рядка
Джерело інформації
про народження грошових коштів
Джерело інформації
про видаток грошових коштів
Визначення руху грошових коштів від інвестиційної діяльності
180
190
200
Аналітичні дані до бухгалтерських записів:
Дт рахунків грошових коштів та Кт рахунків, на яких враховувалась заборгованість за реалізовані фінансові інвестиції, необоротні активи та майнові комплекси (377 “Неопераційні”, 681 “Неопераційні” або 685 “Неопераційні”)
х
х
х
210
220
Аналітичні дані до бухгалтерських записів:
Дт рахунків грошових коштів та Кт 373
х
х
230
Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт рахунків грошових коштів та Кт 681 “Неопераційні”, 377 “Неопераційні”
х
240
250
260
х
х
х
Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт рахунків грошових коштів, на яких враховувалась заборгованість за придбані фінансові інвестиції, необоротні активи та майнові комплекси (371 “Неопераційні”, 677 “Неопераційні”, 685 “Неопераційні”) та Кт рахунків грошових коштів*
270
Х
Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт 371,377 “неопераційні” та Кт рахунків грошових коштів
280
Рядки 180-270
290
Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт рахунків грошових коштів та Кт рахунків, які використовувалися для обліку операцій, пов’язаних із надзвичайними подіями від інвестиційної діяльності
Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт рахунків, які використовувалися для обліку операцій, пов’язаних із надзвичайними подіями від інвестиційної діяльності, та Кт рахунків грошових коштів
300
Рядки 280±290
310
Аналітичні дані до бухгалтерських записів:
Дт рахунків грошових коштів та Кт 46
х
320
Аналітичні дані до бухгалтерських записів:
Дт рахунків грошових коштів та Кт 501, 502, 511, 512, 521, 601, 602, 622, 685 “неопераційні”
х
330
Аналітичні дані з інших надходжень грошових коштів від фінансової діяльності:
х
340
Х
Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт 601, 602, 611, 612, 621, 622, 685 “неопераційні” та Кт рахунків грошових коштів
350
Х
Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт 671 та Кт рахунків грошових коштів
360
Х
Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт 451, 452, 453, 685 “Неопераційні” та Кт рахунків грошових коштів
370
Рядки 310-360
380
Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт рахунків грошових коштів та Кт рахунків, які використовувалися для обліку операцій, пов’язаних із надзвичайними подіями від фінансової діяльності
Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт рахунків, які використовувалися для обліку операцій, пов’язаних із надзвичайними подіями від фінансової діяльності, та Кт рахунків грошових коштів
390
Сума або різниця між сумами, відображеними в рядках 370 – 380
Сума або різниця між сумами, відображеними в рядках 370 – 380
400
Рядки 170, 300, 390
410
Сума рядків 230 – 240 Балансу на початок року (графа 3)
Х
420
Дт 312, 314 Кт 714
Дт 945 Кт 312, 314
430
410±400±420=230,240 Балансу на кінець року (графа 4)
Х
Список використаних джерел
1. Положення бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів” . Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999р. за №398\3691.
Тема 5. Визнання змін показників власного капіталу в звітній формі Ф№4 “Звіт про власний капітал”
Власний капітал – це частина активів підприємства, що залишається після вирахування всіх його зобов’язань (п.4 Положення бухгалтерського обліку 2 “Баланс”.
Відомо, що для визначення частки власного капіталу в активах підприємства необхідно скористатися такою формулою:
Капітал = Активи – Зобов’язання
Зміст і форма цього звіту-ф.№4 “Звіт про власний капітал” – визначені Положенням бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”.
У даній формі необхідно представити не лише структуру власного капіталу, але і постатейну деталізацію всіх факторів, що вплинули на його величину протягом звітного періоду.
Нижче в табличній формі зазначені причини, що призводять до зміни розміру власного капіталу, їх вплив на різні види власного капіталу збільшення (+) або зменшення (-) і взаємозв’язок показників ф.№4 “Звіт про власний капітал” з показниками інших форм фінансової звітності –ф.№1 “Баланс” і ф.№2 “Звіт про фінансові результати”.
Статутний капітал (графа 3 ф. №4; рядок 300 ф. №1 “Баланс”)
- формування розміру с статутного капіталу; (+)
- випуск нових акцій (для акціонерних товариств); (+)
- збільшення номінальної вартості акцій; (+)
- збільшення кількості акцій номінальної вартості; (+)
- реінвестування дивідендів у вигляді акцій; (+)
- зменшення номінальної вартості акцій; (-)
- анулювання (на суму номінальної вартості) акцій, викуплених в акціонерів; (-)
- повернення частки статутного капіталу при виході учасників – на суму, яка зафіксована в установчому договорі; (-)
Пайовий капітал (графа 4 ф. №4; рядок 310 ф. №1 “Баланс”)
- реєстрація пайових внесків; (+)
- повернення внесків (паїв) при виході учасника; (-)
Додатково вкладений капітал (графа 5 ф. №4; рядок 320 ф. №1 “Баланс”)
- емісійний доход (розміщення акцій за ціною, що перевищує їх номінальну вартість); (+)
- реалізація викуплених акцій за ціною, що перевищує їх номінальну вартість; анулювання акцій власної емісії, ціна викупу яких менше номінальної вартості; (+)
- анулювання акцій власної емісії, ціна викупу яких перевищувала номінальну вартість; (-)
- реалізація викуплених акцій за ціною, що менше ціни викупу; (-)
Інший додатковий капітал (графа 6 ф. №4; рядок 330 ф. №1 “Баланс”)
- дооцінка необоротних активів; (+)
- безплатно одержані необоротні активи ; (+)
- уцінка необоротних активів; (-)
- нарахування амортизації за безплатно одержаними необоротними активами; (-)
Резервний капітал (графа 7 ф. №4; рядок 340 ф. №1 “Баланс”)
- спрямування частини прибутку на його формування та поповнення; (+)
- виплати за рахунок резервного капіталу (дивіденди за привілейованими акціями; відсотки за облігаціями); (-)
- покриття збитків; (-)
Нерозподілений прибуток (графа 8 ф. №4)
- чистий прибуток, одержаний за звітний період (рядок 350 ф.№1 “Баланс” або рядок 220 ф. №2 “Звіт про фінансові результати”); (+)
- виплата дивідендів; (-)
- чистий збиток за звітний період (рядок 350 ф.№1 “Баланс” або рядок 225 ф. №2 “Звіт про фінансові результати”); (-)
- відрахування до резервного капіталу; (-)
При коригуванні залишків на початок звітного періоду:
- зміна облікової політики (рядок 020 ф. №4 “Звіт про власний капітал”); (+) або (-)
- виправлення помилок (рядок 030 ф. №4 “Звіт про власний капітал”); (+) або (-)
- інші зміни (рядок 040 ф. №4 “Звіт про власний капітал”); (+) або (-)
Неоплачений капітал (графа 9 ф.№4; рядок 360 ф.№1 “Баланс”)
- заборгованість за внесками учасників до статутного капіталу; (+)
- погашення заборгованості шляхом внесення внесків до статутного капіталу; (-)
- заборгованість за неоплаченими акціями (частками), які раніше з метою перепродажу були викуплені в інших учасників; (-)
Вилучений капітал (графа 10 ф.№4; рядок 370 ф.№1 “Баланс”)
- фактична собівартість акцій власної емісії (часток), викуплених в акціонерів (учасників); (+)
- вилучення капіталу у випадку виходу учасника; (+)
- реалізація (перепродаж) викуплених акцій власної емісії (часток) – на суму фактичної собівартості; (-)
- анулювання викуплених акцій – на суму фактичної собівартості; (-)
Загальна суму власного капіталу підприємства визначається таким чином:
Капітал = ряд.380 ф.№1 “Баланс” або ( ряд.300 + ряд.310 + ряд.320 + ряд.330 + ряд.340 +/- ряд.350 – ряд.360 – ряд.370) ф.№1”Баланс”.
Список використаних джерел
1. Положення бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999р. за №399\3692.
Тема 6. Призначення і склад приміток
Примітки до фінансових звітів – це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями.
Відповідно до ПБО 1, за складом примітки до фінансових звітів поділяються на три компоненти:
У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:
1. Зміст і суму помилки.
2. Статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації.
3. Факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.
Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.
У разі зміни в обліковій політиці підприємству слід розкривати:
1. Причини та суть зміни.
2. Суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення.
3. Факт повторного подання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільність її переобрахунку.
У разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.
Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.
Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення. Дивіденди за звітний пе5ріод. Яки оголошенні після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів.
Список використаних джерел
1. Положення бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99р. №137. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999р. за №392\3685.
Тема 7. Комунальний податок: методика розрахунку та
порядок подання звітності
Кому­нальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, пла­ново-дотаційних та сільсько­господарських підприємств. Його граничний розмір не пови­нен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, обчислено­го виходячи з розміру неоподат­ковуваного мінімуму доходів громадян. Порядок сплати і ставку комунального податку визначають органи місцевого самоврядування. Порядок обчислення середньос­пискової чисельності працюючих регулюється Інструкцією зі статистики чисельності пра­цівників, зайнятих у народно­му господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 07.07.95 р. №171 та зареєстрованою в Мін’юсті України 07.08.95 р. за №287/ 823.
Згідно з роз’ясненням Мінста­ту та податкових органів України, для розрахунку ко­мунального податку необхідно визначати та використовувати показник середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.
До спискового складу включа­ються всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. Не включаються до облікового складу працівники, які не пере­бувають у штаті цього підприємства (в тому числі прийняті для виконання разових спеціальних робіт, прий­няті на роботу за сумісниц­твом).
Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумо­вування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 (для лютого — до 28 або 29 числа), включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця. Чисельність працівників облікового складу за вихідний або святковий (неробочий) день приймається на рівні облікової чисельності пра­цівників за попередній робочий день.
Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчис­люється шляхом підсумовуван­ня середньооблікової чисель­ності працівників за всі місяці роботи підприємства, що мину­ли за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з по­чатку року.
Список використаних джерел
1. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.93р. №56-93.,стаття 15.
Тема 8. Розрахунок земельного податку
Розрахунок земельного податку заповнюється на підставі Наказу ДПА України “Про затверджен­ня форми розрахунку земельно­го податку” від 14.01.98р. №18, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.98 р. за №46/ 2486.
Об’єктом плати за землю є зе­мельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Платником є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.Ставки земельного податку з одного гектара сільськогоспо­дарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки (грошова оцінка — капіталізований рентний доход із земельної ділянки) у таких розмірах:
- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,1;
- для багаторічних насаджень – 0,03.
За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому по­рядку і використовуються за цільовим призначенням неза­лежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земель­ний податок справляється згідно з частиною першою статті 6 Закону України “Про плату за землю”.Ставки земельного податку з зе­мель населених пунктів, грошо­ву оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
Встановлені ставки земельного податку застосовуються з ураху­ванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Підставою для нарахування зе­мельного податку є дані держав­ного земельного кадастру.
Від земельного податку звільня­ються:
1) заповідники, в тому числі історико-культурні, націо­нальні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки при­роди, заповідні урочища та пар­ки-пам’ятки садовопаркового мистецтва;
2) вітчизняні дослідні господар­ства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільсько­господарського профілю та про­фесійно-технічних училищ;
3) органи державної влади та органи місцевого самоврядуван­ня, органи прокуратури, закла­ди, установи та організації, які повністю утримуються за раху­нок бюджету (за винятком Збройних сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України), спеціалізовані сана­торії України для реабілітації хворих згідно із списком, за­твердженим Міністерством охо­рони здоров’я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, громадські організації інвалідів України, підприємства та організації гро­мадських організацій інвалідів, майно яких є їх повною власністю, де кількість інвалідів, які мають там основ­не місце роботи, становить про­тягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюю­чих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на опла­ту праці, що відносяться до складу валових витрат вироб­ництва (обігу).
Зазначені підприємства та ор­ганізації громадських ор­ганізацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за на­явністю дозволу на право корис­тування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій гро­мадських організацій інвалідів відповідно до Закону України “Про основи соціальної захище­ності інвалідів в Україні”;
4) вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здо­ров’я, соціального забезпечен­ня, фізичної культури та спор­ту, спортивні споруди, що вико­ристовуються ними за цільовим призначенням;
5) зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не займаються підприємницькою діяльністю;
Не справляється плата за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивне забруднених територій, визначених статтею 2 Закону України “Про право­вий режим території, що зазна­ла радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського госпо­дарства; за землі, що перебува­ють у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподар­ського освоєння; за землі державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які ви­користовуються для випробу­вання сортів сільськогосподар­ських культур; за землі дорож­нього господарства авто­мобільних доріг загального ко­ристування; за земельні ділян­ки державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношен­ня, а також гібридними насад­женнями, генофондовими ко­лекціями та розсадниками ба­гаторічних плодових насад­жень; за землі кладовищ; за зе­мельні ділянки, в межах гра­ничних норм, встановлених Зе­мельним кодексом України, інвалідів І і II груп, громадян, які виховують трьох і більше дітей, та громадян, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які корис­туються пільгами відповідно до Закону України “Про статус ве­теранів війни, гарантії їх соціального захисту”, грома­дян, яким у встановленому по­рядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи.
Якщо право на пільгу у платни­ка виникає протягом року, то він звільняється від сплати по­датку починаючи з місяця, на­ступного за місяцем, в якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаю­чи з місяця, наступного за міся­цем, в якому втрачено це право. Якщо підприємства, установи та організації, що користують­ся пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тим­часове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в | тимчасове користування, спла­чується у встановлених розмірах на загальних підставах.
Юридичні особи самостійно об­числюють суму земельного по­датку в порядку, визначеному Законом про плату за землю за формою, встановленою Голов­ною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній дер­жавній податковій інспекції. Щодо нововідведених земель­них ділянок розрахунки розмірів податку подаються юридичними особами протягом місяця з дня виникнення права власності або користування зе­мельною ділянкою. Земельний податок сплачується рівними частками власниками землі і землекористувачами — виробниками товарної сільсько­господарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками — щокварталу до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.
Список використаних джерел
1. Наказ ДПА України “Про затвердження форми розрахунку земельного податку” від 14.01.98р. №18.Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.98р. за №46\2486.
Тема 9. Методика підготовки звітності по податку з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особі без громадянства (фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об’єктами оподаткування.
Ставки оподаткування диференційовані в залежності від типу машин.
Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб і місцем проживанням фізичних осіб на спеціальний рахунок територіальних дорожних фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету місця Севастополя.
Від сплати звільняються:
а) підприємства автомобільного транспорту загального користування – щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах незалежно від форм власності;
б) навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів, стосовно учбових транспортних засобів, при умові використання їх за призначенням;
в) особи, зазначені у пунктах 1 і 2 статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статтях 4-11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, статтях 6 і 8 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, а також інваліди незалежно від групи інвалідності;
г) на 50 відсотків – сільськогосподарські підприємства – товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти;
д) на 50 відсотків – громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703), вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:
* фізичними особами – перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд;
* юридичними особами – щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби податок сплачується перед їх реєстрацією по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу. За транспортні засоби, зняті протягом року з обліку, податок не повертається.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і мех. анізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів – виходячи з довжини транспортного засобі за ставками,зазначеними у статті 3 цього Закону.
Перерахунки юридичними особами розміру податку у зв’язку з перереєстрацією транспортних засобів, визначених цим Законом, протягом даного року не провадяться.
У порядку, визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
У разі викрадення транспортного засобу податок його власником не сплачується, якщо факт викрадення підтверджується відповідними документами органів, якими порушено відповідну кримінальну справу.
У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов’язані сплатити податок не більш як за три попередніх роки.
У разі приховування (заниження) об’єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягу.ться сума неоплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Посадові особи, винні у приховуваннні (неврахуванні) об’єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні не за встановленою формою розрахунків чи інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податку, притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Недоїмка по податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно з законодавством.
Список використаних джерел
1. Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. икладено в новій редакції Законом України від 18 лютого 1997рр №75\97 – ВР.
Тема 10. Основні податки та обов’язкові платежі для підприємств
малого бізнесу відповідно до діючого законодавства
№
Податок (платіж)
Ставка податку
Об’єкт оподаткування
Термін сплати
Термін подання розрахунків
Облік нарахування
Місце подання
1
2
3
4
5
6
7
8
Загальнодерж