Реферат - Аудит основних засобів

, на основі анкетування персоналу фірми-клієнта, спостерігання за виконанням персоналом своїх обов’язків і аналізу підготовленого напередодні клієнтом опису заходів і процедур, а також іншої документації. Для отримання свідчення про правильне використання заходів і процедур аудитор аналізує записи, документи, звіти.
Одним з етапів процесу планування — оцінка системи внутрішнього контролю, основна мета якої — створення основи для планування аудиторської перевірки, а також визначення виду, часу проведення, об’єму аудиторських процедур, які знаходять своє відображення в аудиторській програмі. Тому характер і якість перевірки багато в чому будуть залежати від того, наскільки грамотно та достовірно аудитор вивчить систему внутрішнього контролю.
Система внутрішнього контролю може рахуватися ефективною, якщо вона своєчасно попереджає про виникнення недостовірної інформації, та виявляє її. Оцінюючи ефективність системи внутрішнього контролю, аудиторська організація повинна зібрати достатню кількість аудиторських доказів. Якщо аудиторська організація вирішує покластися на систему внутрішнього контролю і систему бухгалтерського обліку для отримання достатнього степеню впевненості в достовірності бухгалтерської звітності, вона повинна відповідним шляхом скорегувати об’єм аудиторської перевірки.
Аудиторський ризик — це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Тому аудитор повинен проаналізувати степінь ризику перед проведенням перевірки.
Для того щоб запобігти аудиторському ризику або зробити його мінімальним, аудитор має визначити оптимальний обсяг інформації для дослідження, щоб він міг взяти на себе професійну відповідальність. При цьому вартість доказів (свідоцтв) має бути мінімальною.
Аудиторський ризик пов’язаний з внутрішньогосподарським ризиком. Щоб оцінити на початку ризик аудитор має вивчити фактори, які створюють ризик, а саме: характер бізнесу клієнту, чесність адміністрації, результати попереднього аудиту, первинний і вторинний аудит, професіоналізм бухгалтерських кадрів, вірогідність привласнення коштів, достовірність сальдо на рахунках бухгалтерського обліку. Аудитор повинен оцінити перелічені фактори і вирішити, який із них найбільш важливий для наступного врахування при визначенні аудиторського ризику.
В додатку 1 Національний норматив аудиту № 12 “Листок оцінки власного ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю” наведений перелік питань, відповіді на які дозволяють оцінити свій ризик. Для основних засобів це, наприклад, такі питання: чи проводиться періодична інвентаризація рухомих основних засобів, чи дотримуються метод нарахування амортизації та параметри основних засобів, проведена чи ні класифікація основних засобів, чи списані з балансу залишкова вартість основних засобів 2 і 3 групи проданих (ліквідованих) та ін.
Після завершення аналізу ризику та перевірки системи внутрішнього контролю аудитори, основуючись на попередніх даних про економічного суб’єкта та результатах проведених аналітичних процедур, можуть приступити до розробки загального плану і програми аудиторської перевірки. Створений безпосередньо перед проведенням перевірки план визначає послідовність дій аудитора, тобто в яких напрямках і з якою інтенсивністю буде проводитися перевірка. Для кращого огляду і раціональної постановки задач можуть використовуватися графіки, діаграми і комп’ютерні системи.
Глава 5. Зміст програми аудиторської перевірки
Аудиторська перевірка повинна відповідати деяким вимогам і складатися з визначених етапів. Умовно можна виділити три етапи:
1) планування;
2) збір аудиторських доказів;
3) завершення аудиту.
На першому етапі аудитор:
– насамперед знайомиться з клієнтом (це означає розуміння діяльності клієнта, знайомство з системами бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю);
– оформлює свої відносини з клієнтом контрактом та (або) листом — зобов’язанням;
– розраховує рівень суттєвості майбутньої перевірки;
– вивчає та оцінює системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю організації клієнта;
– оцінює аудиторські ризики;
– готує загальний план та програму аудиту.
У відповідності з вимогами правил (стандарту) аудиторської діяльності “Планування аудиту” нижче наведений примірний зміст і форма програми аудиту основних засобів.
Програма аудиту операцій з основними засобами включає такий перелік питань, які необхідно перевірити, і процедур:
№ п/п
Перелік питань
Процедури
1.
Чи назначені матеріально-відповідальні особи за збереження основних засобів?
перевірка документів
2.
Чи укладені договори про матеріальну відповідальність з особами, які відповідають за збереження основних засобів?
перевірка документів
3.
Оснащені чи ні приміщення пожежно-охоронною сигналізацією?
перевірка документів, усне опитування персоналу
4.
Чи організований порядок вивозу матеріальних засобів з території організації?
перевірка документів, усне опитування персоналу
5.
Чи проводилася інвентаризація основних засобів, як оформлені її результати?
перевірка документів
6.
Правильність віднесення предметів до основних засобів
перевірка документів
7.
Правильність нарахування амортизації по основним засобам, в тому числі прискореної
перевірка документів та арифметичні розрахунки
8.
Правильність проведення переоцінки основних засобів і оформлення її результатів
перевірка документів
9.
Правильність розділення основних засобів по призначенню ( виробничі, невиробничі)
перевірка документів, усне опитування персоналу, інвентаризація
10.
Правильність оцінки основних засобів
перевірка документів і дотримання правил обліку
11.
Правильність оформлення первинних документів, по надходженню та вибутті основних засобів
перевірка документів і дотримання правил обліку
12.
Правильність нарахування ПДВ при безкоштовній передачі основних засобів
перевірка документів
13.
Правильність нарахування податку на прибуток при реалізації основних засобів
перевірка документів
14.
Чи застосовується індекс інфляції для цілей оподаткування прибутку при реалізації основних засобів, правильність його застосування?
перевірка документів
15.
Правильність відображення в обліку операцій, пов’язаних з орендою основних засобів
перевірка документів і дотримання правил обліку
16.
Правильність відображення в обліку лізингових операцій
перевірка документів і дотримання правил обліку
17.
Правильність відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів
перевірка документів і дотримання правил обліку
18.
Правильність кореспонденції рахунків з обліку основних засобів
відсліджування
19.
Відповідність записів аналітичного та синтетичного обліку записам в формах бухгалтерської звітності по рахунку 10 “Основні засоби”
відсліджування
Методика проведення аудиту основних засобів включає наступні етапи перевірки.
I. Перевірка руху основних засобів
1.1. Надходження основних засобів — перевіряється правильність відображення в обліку надходження основних засобів; правильність бухгалтерського обліку оприбуткування їх незалежно від форми власності підприємства.
Аудитору необхідно перевірити чи створена комісія приймання основних засобів та оформлення її результатів, як оформлені договори купівлі-продажу основних засобів, протоколи договірних цін, правильність вказання первинної вартості в актах приймання-передачі основних засобів. Важливою умовою збереження основних засобів є проведення їх інвентаризації, тому в процесі контролю необхідно перевірити повноту та своєчасність її проведення, і правильність відображення результатів. Це потрібно, щоб переконатися наскільки можна довіряти результатам інвентаризації та зменшити аудиторський ризик. Аудитор має перевірити чи правильно виділено ПДВ при придбанні основних засобів. Аудитору також необхідно зосередити увагу на порядку формування первісної вартості окремих об’єктів основних засобів у випадках, коли в документах, що супроводжують купівлю, зазначено вартість не кожного об’єкта окремо, а кількох об’єктів разом. Первісну вартість придбаних об’єктів встановлюють пропорційно до справедливої вартості, виходячи з фактичних витрат на придбання.
1.2. Вибуття основних засобів — перевірка дозволу та порядку ліквідації основних засобів, а також бухгалтерських записів, які відображають ліквідацію, реалізацію, безоплатне передання основних засобів тощо незалежно від форми власності підприємства.
При перевірці ліквідації основних засобів у зв’язку із зносом або пошкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити чи затверджений відповідний акт керівником підприємства, та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об’єкта в інвентарній картці.
II. Перевірка нарахування зносу(амортизації) на основні засоби — перевіряється застосування підприємством норм зносу основних засобів відповідно до чинного законодавства; порядку нарахування підприємством зносу(амортизації) основних засобів, застосування прискорених норм амортизації; правильність відображення в обліку зносу основних засобів залежно від форм власності.
III. Перевірка проведення індексації основних засобів — перевіряється наявність проведення індексації балансової вартості основних засобів; правильність застосування коефіцієнтів індексації; використання понижуючих коефіцієнтів амортизації основних засобів; порядку відображення в обліку результатів індексації основних засобів.
Необхідно перевірити відображення у відповідних підтверджуючих документах результати переоцінки (актах переоцінки, довідках або розрахунках бухгалтерії, експертних висновках), а також в інвентарних картках обліку основних засобів.
IV. Перевірка порядку відображення ремонту основних засобів — перевірка правильності відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів. Аудитору необхідно з’ясувати, чи включено витрати з поліпшення об’єкту, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, до первісної вартості об’єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо). Інші витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані, повинні бути віднесені підприємством до складу витрат. При цьому слід пам’ятати про документальне оформлення: повинен бути складений кошторис на проведення ремонтних робіт, і здійснений запис про проведений ремонт в інвентарній картці.
V. Перевірка відповідності, повноти та достовірності обліку основних засобів.
На останньому етапі аудиту основних засобів перевіряють відповідність первинних документів синтетичним регістрам обліку. Для цього звіряються дані інвентарних карток обліку основних засобів з даними, актів приймання-передачі основних засобів, акти ліквідації, дозволи на реалізацію, журналу-ордеру № 13, Головної книги та фінансової звітності підприємства, балансу-форми № 1.
При перевірці аудитор орієнтується на можливі відхилення в облікових даних, які можуть вплинути на достовірність звітних показників. До типових помилок і відхилень належать:
1) аналітичний облік основних засобів не ведеться в інвентарних картках (ОЗ-6);
2) матеріальна відповідальність організується тільки стосовно власних основних засобів;
3) оприбуткування основних засобів не по ціні їх придбання;
4) невідповідність інформації про наявність основних засобів по даним Головної книги інформації про їх залишки по даним ОЗ-6, що нерідко веде до неправильного нарахування амортизації;
5) до складу первісної вартості включені витрати по оплаті процентів за кредит;
6) при купівлі основних засобів у фізичних осіб не завжди стягується податок;
7) нарахування зносу основних засобів відбувається один раз в квартал;
8) підприємство продовжує нараховувати знос на об’єкти з закінченим строком експлуатації;
9) неправомірне прискорене нарахування зносу основних засобів;
10) при передачі основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства сума перевищення їх договірної вартості над балансовою нерідко включається до складу витрат майбутніх періодів, а по мірі нарахування дивідендів приєднується до балансового прибутку.
Глава 6. Типова кореспонденція стосовно операцій з основними засобами
У відповідності з Планом рахунків облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби». На цьому рахунку здійснюється облік та узагальнення інформації про наявність, рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів та орендованих майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.
По дебету 10 рахунку відображається записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються по первісній вартості, витрати пов’язані з поліпшенням об’єкта.
По кредиту відображаються вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів.
Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.
Кореспонденція рахунків по обліку надходження основних засобів наведена в таблиці 6.1
Таблиця 6.1
Зміст господарських операцій
Дебет
Кредит
Оприбутковані основні засоби, внесені засновниками згідно з угодою
10, 11
46
На суму, яку потрібно виплатити постачальникам за куплені основні засоби
15
63
На суму послуг, пов’язаних з придбанням основних засобів
15
685
Одночасно нараховано суму ПДВ на послуги, пов’язані з придбанням основних засобів
641
685
Сума витрат, понесених при виконанні проектних та інших робіт
15
63
Сума витрат на спорудження та виготовлення основних засобів
15
23,65,66, 20
Погашення заборгованості за основні засоби
63
30,31
Безкоштовне надходження основних засобів
10, 11
424
Отримання основних засобів в обмін на готову продукцію товарів, робіт послуг
15
701,702 703
Оприбуткування основних засобів
10, 11
15
Оприбуткування основних засобів раніше не включених до балансу підприємства
10, 11
746
Переведення до складу основних засобів МШП
10, 13
113
Одночасно на суму зносу МШП
132
131
Переміщення основних засобів від одного матеріально відповідальної особи до іншої
10, 11
10,11
Всі основні засоби в процесі експлуатації зношуються і підлягають амортизації. Основні операції нарахування амортизації наведені в таблиці 6.2
Таблиця 6.2
Бухгалтерський облік амортизації основних засобів
Зміст господарських операцій
Дебет
Кредит
Нарахування амортизації основних засобів використаних на виробництво конкретного виду продукції
23
131
Нарахування амортизації інших основних засобів цеху
91
131
Нарахування амортизації основних засобів господарського призначення
92
131
Нарахування амортизації основних засобів використаних для збуту продукції
93
131
Нарахування амортизації основних засобів соціальної сфери
94
131
Ремонт основних засобів проводиться з метою ліквідації виниклих дефектів у зв’язку з їх експлуатацією. В бухгалтерському обліку ремонті діляться на поточні та капітальні. Облік витрат на ремонтні роботи, які не приводять до покращення об’єкта, є витратами даного періоду і обліковуються на рахунках класу 9.
Таблиця 6.3
Кореспонденція рахунків обліку витрат на поліпшення і утримання
основних засобів
Зміст господарських операцій
Дебет
Кредит
Відображені витрати ремонтного цеху для ремонту основних засобів виконаного господарським способом
23/р.ц
20, 661, 65
Списані витрати ремонтного цеху на цехові витрати
91
23/рц
Відображені витрати основного цеху пов’язані з поточним ремонтом обладнання
91/осн.ц.
66,65, 207
Акцептований рахунок підрядної організації, яка виконала ремонт основних засобів, які експлуатуються в заводоуправлінні
92
63
Сума ПДВ
641
63
Оплачений рахунок підрядної організації з поточного рахунка
63
311
У зв’язку з різними економічними процесами основні засоби повинні переоцінюватися, щоб відображатися по справедливій вартості на час складання різних звітів. Куди повинні відноситися суми уцінки і дооцінки показано в таблиці 6.4.
Таблиця 6.4
Кореспонденція рахунків обліку дооцінки основних засобів
Зміст господарських операцій
Дебет
Кредит
Сума дооцінки основних засобів
10
423
Одночасно на суму зносу
423
131
Сума уцінки основних засобів
975
10
Одночасно на суму зносу
131
10
Сума втрат від зменшення корисності основних засобів, оцінених за первісною вартістю
975
131, 10
Одночасно на суму зносу
131
10
Основні засоби списуються з балансу в результаті їх ліквідації, безкоштовної передачі, ліквідації і як недостача, виявлена в результаті інвентаризації.
Таблиця 6.5
Кореспонденція рахунків ліквідації, безкоштовної передачі та реалізації
основних засобів
Зміст господарських операцій
Дебет
Кредит
Передача основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства
14
10
Одночасно знос переданих основних засобів
131
10
Одночасно сума різниці між залишковою вартістю переданих основних засобів і справедливою вартістю інвестицій
14
746
Списання залишкової вартості основних засобів, списаних по причині застарілості та зносу
976
10
Одночасно на суму зносу основних засобів
131
10
Оприбутковані виробничі запаси від ліквідації основних засобів
20,22
746
Одночасно відображення суми ПДВ
976
64
Безкоштовна передача основних засобів по залишковій вартості
976
10
Одночасно на суму зносу основних засобів
131
10
Одночасно відображення суми ПДВ
976
64
Списання реалізованих основних засобів по залишковій вартості
972
10
Одночасно на суму зносу реалізованих основних засобів
131
10
Доход отриманий від реалізації основних засобів
30,31,37
742
Витрати по демонтажу, розборці та реалізації основних засобів
976
30,31,37,20,66
Одночасно при реалізації основних засобів сума ПДВ
742
64
Таблиця 6.6
Кореспонденція рахунків обліку результатів інвентаризації основних засобів
Зміст господарських операцій
Дебет
Кредит
Виявлені та оприбутковані надлишки основних засобів
10
746
На суму виявленої недостачі основних засобів, списаних по залишковій вартості
976
10
Одночасно на суму зносу списаних основних засобів
131
10
На суму недостачі при виявлені винних осіб
375
746
На суму різниці між обліковими цінами і цінами, розрахованими для стягнення з винних осіб, яка перераховується до бюджету
746
642
Відшкодування сум недостачі основних засобів винуватими особами
30, 31
375
Стягнення недостачі основних засобів із заробітної плати
661
375
Переведення МШП до основних засобів
10
112
Одночасно на суму зносу МШП
132
131
Переведення основних засобів до складу МШП
112
10
Одночасно на суму зносу основних засобів
131
132
Глава 7. Збір аудиторських доказів та формування робочих документів
Найважливіша мета аудиту — пізнання об’єктивної істини про господарські явища, що вивчаються. Під істиною розуміють ті знання про предмет, які правильно відображають цей предмет, відповідають йому. Оскільки істина відображає об’єктивно існуючий світ, її зміст не залежить від свідомості людини. Тобто істина об’єктивна, її зміст характеризується тими об’єктивними процесами, які вона відображає. Аудитор, в першу чергу, направляє свої зусилля на встановлення об’єктивної істини щодо дій і подій господарюючого суб’єкта.
Нормативом 14 „Аудиторські докази” зазначено, що аудитор повинен одержати таку кількість аудиторських доказів, яка б забезпечила спроможність зробити необхідні висновки, при використання яких буде підготовлено аудиторський висновок.
Аудиторські докази одержуються в результаті належного поєднання тестів системи контролю та процедур перевірки на суттєвість. За деяких обставин докази можуть бути одержані тільки в результаті процедур перевірки на суттєвість.
Аудиторські докази — інформація, одержана аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. Аудиторські докази складаються з первинних документів та облікових записів, що кладуться в основу фінансової звітності, а також підтверджувальної інформації з інших джерел.
Законом України “Про аудиторську діяльність” та національним нормативом України з аудиту № 26 “Аудиторський висновок” передбачено, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити інформацію, отриману на підставі аудиторських доказів, для формування висновку.
В цілому, процес аудиту слід розглядати як встановлення істини, одержання доказів, донесення істини до користувачів інформації шляхом видачі об’єктивних висновків аудитора.
Жодна господарська операція, що здійснюється на підприємстві, не зникає безслідно, а обов’язково, в тій чи іншій мірі, відображається в певних документах. Тут чітко проявляється дія закону всебічного взаємозв’язку явищ і загального відображення матеріального світу. Це дозволяє аудитору через деякий час встановити законність, достовірність і доцільність здійсненої операції.
Процес аудиторської перевірки та її результати повинні бути документально оформлені.
Робочі документи аудитора — це записи, зроблені ним під час планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, також документальна інформація, отримана в процесі аудиту від третіх осіб, підприємства-клієнта, або усні відомості, задокументовані аудитором за допомогою тестування.
Склад та кількість аудиторських документів визначаються аудитором у кожному конкретному випадку. При цьому вирішальне значення відіграє мета складання робочих документів, а саме:
– планування аудиторської перевірки;
– документальне підтвердження виконаних аудитором процедур, робіт;
– збір матеріалів для перевірки фінансової звітності з їх подальшим узагальненням;
– складання аудиторського звіту і підготовлення висновку про фінансову звітність;
– забезпечення юридичної обґрунтованості проведення аудиту, законності;
– контроль робочого часу аудитора та обґрунтування оплати його праці (гонорару);
– контроль за якістю проведеної перевірки;
– отримання у випадку необхідності інформації про перевірку конкретного підприємства, що відбувалася декілька років тому, наприклад, у випадках судової справи, виникненні спорів, претензій та ін.;
– забезпечення можливості отримання відповідей на так названі зворотні питання (від клієнта, акціонерів та інших зацікавлених осіб), тобто довести правоту аудитора або доповнити деякі питання;
– обґрунтований вибір методики, методів та способів проведення аудиту, напрямів та підходів перевірки;
– документальне оформлення встановленого або визначеного самим аудитором аудиторського ризику з наведенням його величини;
– формування уявлення про професіоналізм, кваліфікацію аудитора, його компетентність та можливості їх підвищення;
– отримання матеріалів для наступних аудиторських перевірок.
На вибір кількості, складу, змісту та форми подання аудиторських документів впливають також фактори: кваліфікація аудитора, його попередній досвід роботи (як загальний, так і на конкретному підприємстві); умови угоди про проведення аудиту; нормативи, правила та внутрішні стандарти, що встановлюються та використовуються аудиторською фірмою або приватним аудитором. Але при цьому аудиторські робочі документи повинні відповідати наступним вимогам:
– містити достатньо повну і детальну інформацію, щоб інший аудитор, який не приймав участі у перевірці, мав змогу скласти чітке уявлення про виконану роботу і підтвердити висновки цієї перевірки;
– документи повинні бути складені в процесі перевірки, їх складання після закінчення перевірки і підготовлення висновків не дозволяється;
– при складанні робочих документів аудитор повинен враховувати не лише інформацію, що стосується звітного періоду, а й дані минулих періодів (наприклад, сальдо по рахункам на кінець попереднього періоду), а також інформацію, отриману після складання бухгалтерської звітності, про події, що сталися після завершення звітного періоду і можуть істотно вплинути на діяльність або фінансовий стан підприємства;
– документи повинні відображати найбільш істотні моменти, стосовно яких аудитор повинен висловлювати свою думку, охоплювати найбільш важливі напрями перевірки та завдання, поставлені та вирішені аудитором;
– дозволяти оцінити фінансову звітність згідно зі встановленими критеріями;
– містити інформацію, необхідну або корисну для наступних аудиторських перевірок;
– відображати стан та оцінку системи внутрішнього контролю на підприємстві та ступінь довіри до неї;
– фіксувати проведені аудиторські процедури з перевірки та оцінки системи бухгалтерського обліку клієнта, дотримання прийнятої (встановленої) облікової політики та відповідність бухгалтерського обліку на підприємстві встановленим принципам,