Реферат - Аудит фінансової звітності

. Встановлюється реальність балансу, повнота і своєчасність проведення інвентаризації всіх товарно-мате­ріальних цінностей і розрахунків, дебіторської і кредиторської заборгованості, правильність відображення фінансових результатів. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та статистичної звітності. Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійснюються аналіз і затвердження звітності структурних підрозділів, чи обговорюється поточна і річна звітність на виробничо-технічних нарадах, зборах засновників і акціонерів, наявність протоколів про затвердження звітності і розподілу прибутків, як виконуються рішення цих нарад, зборів.Аудитор вивчає всі зауваження щодо поточної і річної звітності, які надходять на підприємство від місцевих фінан­сових органів, податкових служб, з'ясовує, що зроблено керівником підприємства для усунення недоліків і поліпшення фінансово-господарської діяльності.Для впевненості у правильності складання бухгал­терського Балансу (форма № 1), Звіту про фінансові резуль­тати та їх використання (форма № 2), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3) та Звіту про власний капітал (фор­ма № 4) аудитору необхідно перевірити взаємну погод­женість показників фінансової звітності. Досвід показує, що для такої перевірки аудитору необхідно скласти спеціальну таблицю взаємозв'язків показників, які відображені у звітних формах.Після того як аудитор перевірив взаємну погодженість показників фінансової звітності підприємства за рік, який контролюється, і виявив певні розбіжності, він разом із головним бухгалтером підприємства встановлює їх причини. При потребі до звітності керівником підприємства вносяться необхідні корективи. Переконавшись у достовірності фінансової звітності, яка складена за даними бухгалтерського обліку, підтвердженого первинною документацією про господарську діяльність підприємства, аудитор має підстави підтвердити правильність складання та її достовірність.Отже, аудит фінансової звітності підприємства є надійною гарантією достовірності результатів фінансово-господарської діяльності для її оцінки за звітний період та розробки заходів щодо її подальшого удосконалення, для задоволення інформаційних потреб власників, а також податкових, статистичних та інших органів державного і господарського управління.Таблиця 2. Динаміка цін і рівень рентабельності в основних сферах АПК.(1990-1998 роки)Сфери АПКЗростання цін (тис. разів)Темпи зростання цін відносно її сфери (разів)Рівень рентабельності, %ІІ сфера: сільське господарство.Зміни ціни на реалізовану продукцію55--23ІІІ. Сфера: переробна промисловість.Зміни цін виробника1552,87,4IV сфера: торгівля і заготівлі.Зміни цін на продтовари1452,7-4,8Розраховано: Сільське господарство України; Квартальні передбачення (за IV кв. 1998 р.); Споживча кооперація України від з'їзду до з‘їзду (І994—1998 рр.).Дані за 1998 рік. По II сфері за 1997 р. рентабельність IV сфери показана в кооператив­ній торгівлі.Для поліпшення фінансово-економічних відносин між складовими елементами АПК, в тому числі й споживчій кооперації, необхідно:— створити рівні економічні умови розвитку і функціонування складо­вих АПК;— встановити оптимальний паритет цін у галузях АПК, підтримати оптимальні співвідношення формування кінцевого продукту за стадіями. Сьогодні частка І сфери, а також III сфери АПК у структурі вартості кінцевого продук­ту штучно завищені. Витрати сільського господарства, торгівлі, споживчої ко­операції не відшкодовуються. Отже, частка IV сфери повинна бути не менш як 25—30% у ціні кінцевого продукту;— відновити керованість і регульованість АПК через удосконалення правової бази, створення інтеграційних господарських систем, розширення кооперації, активізацію фінансово-економічних важелів: цін, дотацій, податків, пільг-стимулів;— відкрити АПК доступ до кредитів, особливо важливо врахувати сезонність виробництва, заготівель, реалізації продукції. Без пільгових кредитних ставок (3—5%) неможливо організувати ефективну господарську діяльність в АПК;— створити інфраструктуру ринку продовольства з використанням об'єк­тів споживчої кооперації та механізм функціонування такого ринку. Широко практикувати заготівельні й товарні інтервенції на ринку продовольства;— денатуралізувати зв'язки, особливо з аграрним сектором. Одночасно споживчій кооперації належить денатуралізувати натуроплату працівників, яка становить близько 1,5 млрд. грн. у сільському господарстві, з тим щоб під­вищити платоспроможність сільського населення. Вирішення цього завдання також пов'язане з пільговими кредитами.Втілення в життя пропонованих заходів дасть змогу не тільки вдосконали­ти фінансово-економічні відносини споживчої кооперації й АПК, а й створи­ти сприятливі умови для пропорційного розвитку та ефективної взаємодії усіх сфер агропромислового комплексу України.