Реферат - Твір “Ой у полі жито”

Твір “Ой у полі жито”
Загальні відомості про твір та його авторів
Пісенна творчість – одне з найбільших надбань народного мистецтва. Народна пісня виникла в часи, ще до виникнення мови.
Пісня нерозривно, тісно зв’язана з життям, пісня – це дзеркало життя народу, це історія. ХІІ-ХV ст. була важливим для українського народу. Заключався цей етап в боротьбі проти ряду іноземних поневолювачів.
Якраз в цьому творі “Ой у полі жито” і відображено боротьбу українського народу проти поневолювачів – це турків, татар, та польської шляхти.
Твір “Ой у полі жито” оброблений і надрукований С.Орфеєвим у 1949 році.
Хоровий жанр: хор а сapello.
Відомості про життя і творчість композитора
Серафим Дмитрович Орфеєв народився 15 травня 1904 р. в селі Крутчинська-Байгода, Уманського повіту, Воронежської губернії.
З 1924 по 1928 рік навчається в Воронежському музичному технікумі по класу контробаса.
В 1932 р. закінчив музично-драматичний інститут, як композитор і педагог-теоретик.
З 1934 по 1941 рр. – асистент кафедри композиторів в Одеській консерваторії.
В роки Великої Вітчизняної війни командував артилерійським взводом, був тяжко поранений.
З 1945 р. живе в Одесі. Доцент кафедри композиторів, з 1951 р. – директор Одеської консерваторії. З 1951 р. – член КПРС.
Творчість: чотири квартети для фортепіано і скрипки, хори без супроводу на слова М.Лермонтова, І.Франка, А.Малишка, романси на слова Т.Шевченка, обробки народних пісень різних народів.
Літературний текст
В пісні “Ой у полі жито” розповідається про тугу дівчини за коханим, який загинув у бою з ворогами, за свободу свого Народу.
З самих перших рядків літературного тексту:
“Ой у полі жито, копитами збито,
Під білою березою козаченька вбито.”
ми бачимо, що йдеться про один з багатьох ратних подвигів українського козацтва, волелюбного і безстрашного у боротьбі з ворогом. З слідуючи рядків літературного тексту ми дізнаємось про нещасливу долю української дівчини, яка втратила коханого, яка полакує його на полі бою.
Автор тексту показує всю трагедію дівчини, яка зустрічається з коханим, але вбитим, весь її розпач, душевний біль втрати близької людини.
В пісні показано в образі дівчини – весь український народ, який на ті часи оплакував своїх батьків, синів, братів, вбитих ворогами. На прикладі дівчини автор тексту хоче показати окрему людську долю, на яку припало чимало нещастя, горя, а також покалічених доль, яких на той час було дуже багато.
Тема твору: змалювання трагічної картини – загибелі козака, та безмірної розпачі дівчини над тілом коханого.
Ідея твору: прославлення безмежної відданості і вірності рідній землі, аж до пожертвування життям в боротьбі за кращу долю свого народу.
Образи: образ дівчини-нареченої та образ вбитого козака.
Форма викладу: драматичний вірш.
Музично-виражальні засоби
Жанр твору: історичний, лірико-драматичний твір.
Форма твору: куплетно-варіаційна.
Характеристика мелодії
У обробці народної пісні С.Орфеєв використав тему народної пісні. Мелодія по характеру протилежна і наспівна, дуже добре піддається для розробки поліфонічної фактури.
В народній мелодії використані такі ритмічні вартості:
Голосоведіння мішане: замітне поєднання висхідного з низхідним.

Також трапляється і стрибкоподібне голосоведення:
Протягом всієї обробки композитор зберігає основне ритмічне зерно:
Ладові особливості
Вся мелодія постійно, без відхилень проходить у фа#-мінорі (opis-moll).
В середній варіації, гармонізуючи мелодію композитор використовує в акорді другу понижену ступінь, проте мелодія від початку до кінця проходить в натуральному мінорі.
Роз приділення муз.-тематичного матеріалу між хоровими партіями
В більшості випадків основна мелодія зберігається в партії сопрано, але так як фактура має підголосків стиль викладу, та основна тема на короткі моменти переходить в інші партії. Ось так проводить основну тему тенор:
В 22 такті тему ведуть баси:

Цікава тема роз приділення голосів відбувається в коді. Основна тема перегукується то в партії тенора, в партії сопрано, то в партії баса.
Ладотональні особливості
Весь твір проходить в одній тональності від початку до кінця фа дієз мінор (fis-mool). З допомогою гармонізації композитор використовує різні лади. Найбільше звучить fis-moll натуральний. У 18-21 тактах звучить фригійський лад.


Гармонічний аналіз
Отже, із вище поданих гармонічних послідовностей робимо такий висновок, що гармонія використана в даному творі проста. Функції переважають прості, в основному виді та в різних оберненнях.
Цікаво спостерігати, що протягом всього твору композитор майже не використовує домінантових функцій. Навіть в кінці твору каденція тагальна, без використання домінанти.
Характеристика фактури
В творі використаний мішаний стиль викладу. Є моменти, де використовується гомофонний стиль викладу, але в основному переважає підголоскові поліфонія, прикладом може бути 10-15 такти або коди:


Взаємозв’язок фактури із змістом
Всі засоби музичної виразності, які є в даному хоровому творі служать для глибокого відображення слів. Найбільш вагомий музичний засіб – тема. Як зазначилась, даний твір є однією з багатьох народних, відомих пісень, і має сумний скорботний характер і дуже тонко передає трагічні події того нелегкого періоду в історії нашої України.
В обробці С.Орфеєва мелодія набула великого збагачення, так як композитор дуже вдало підібрав фактурний виклад, гармонізацію твору, загальну музичну розробку в трьох варіаціях. За допомогою цього всього, дуже яскраво змальовується кульмінаційний момент: “Як підняла китаєчку, тай заголосила”.


Композитор дуже вдало написав коду. Вона звучить, як загальна розв’язка всіх драматичних подій. З допомогою підголосків, драматичний подій. З допомогою підголосків, драматичний подій, тема поступово “розливається” і зникає у невеселих, сумних роздумах.

Вокально-хоровий аналіз
Тип і види хору: хоровий твір написаний для мішаного чотириголосого хорового складу. В оригінальній партитурі є роздвоєння басової партії, в оранжированій партитурі роздвоєння хорових партій немає.


Діапазон:


Теситурні умови
В цілому слід сказати, що діапазон хорових партій в цілому творі вигідний. Композитор використовує в найбільшій мірі середню партитуру.
Сопрано. Якщо порівняти робочий діапазон партії сопрано із діапазоном, який використовується в даній партитурі, то слід сказати, що недовантажені верхня і середня партитури на терцію. В основному партія базується на середній теситурі. Голосоведіння зручне, вокально вигідне.
Альт. Альтова партія характеризується аналогічно, як і партія сопрано. І верхня, і нижня теситури недовантажені на терцію, згідно робочого діапазону. У вокальному відношенні партія написана зручно.
Тенор. В порівнянні з партією сопрано і альта, тенор ще у більш вигідному положенні – базується тільки на середній теситурі. У верху і внизу згідно робочого діапазону недовантажений на ч.4.
Бас. В теситурному відношенні у найскладніших умовах перебуває партій баса. Робочий діапазон майже відповідає використаному.
Теситурно-динамічні співвідношення
Теситурно-динамічні співвідношення у хоровому творі – прямопропор­ційні. З наростанням теситури голосових партій зростає і динаміка. Можна спостерігати, що кредендування співпадає з інтонаційною випуклістю фраз. проте є динамічні контрасти, які виконуються незалежно від теситурної високти голосів, наприклад 18-19 такти контрастують з 20-21 тактами.


Роль різних партій в творі
Так як виклад хорової п