Реферат - Соціально-економічні наслідки інфляції в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ.
Р Е Ф Е Р А Т
НА ТЕМУ:
“Соціально-економічні наслідки
інфляції в Україні”
роботу виконав: студент
гр.ФК-97-1
Любович Станіслав
ДНІПРОПЕТРОВСЬК
1998 р.

П Л А Н .
1. Вступ.
2. Чинники інфляції в Українській економіці.
3. Аналіз інфляційних процесів.
4. Масової заборгованості з виплати заробітної плати найманим працівникам державних підприємств:
* причини затримок;
* наслідки затримок;
* шляхи подолання;
5. Висновок.
В С Т У П .
Найефективнішим індикатором “здоров*я” єкономіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забеспечує необхідні взаємозв*язки в економіці, вона є одним з найдійовіших інструментів макроекономічного регулвання, інструментом, за допомогою якого уряди країн мають змог регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність уряду кожної країни спрямована на забеспечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, крім усього іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність цього викликана тим, що інфляція призводить не лише до тяжких соціально-економічних наслідків. За умов інфляції втрачається єфективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.
Особливо виразно деформація економічних механізмів проявляється в умовах гіперінфляції. В економічній науці вважається, що інфляція переходить у гіперстадію за умов перевищення швидкості зростання цін 50% за місяць. Прикладом тому є Німеччина 1920-1923 рр., Австрія 1921-1922 рр., Росія 1921-1924 рр., Греція 1943-1944 рр., латиноамериканські країни 1970-1980 рр. Інфляція в Угорщині після Другої світової війни була найсильнішою з усіх, які відомі історії світової економіки. З червня 1946 р. були випущені банкноти на сумму в егімільярд більйонів (один мільярд мільярдів) . у червні 1946 р. золотий пенге 1931р. випуску коштував 130 трильйонів паперових пенге.
Чинники інфляції в Українській економіці.
Будь-яке підвищення рівня цін викликає посилення інфляції і стає, таким чином, інфляційним. Згідно з данною теорією, інфляція особливо в умовах перехідної економіки, зумовлюється багатьма процесами, що відбуваються у сфері державних фінансів, чи у грошово-кредитній сфері - інфляційне зростання цін супроводжується збільшенням грошової маси. Спочатку воно відбувається в активному обігу за рахунок зменшення нагромаджень, а потім зростає загальна маса грошей. Поєднання спаду виробництва та незмінних доходів і цін спричинили приховану інфляцію, яка виражалася передусім у формі дефіциту товарної маси. Статистика свідчить що в СРСР ціни у другій половині 80-х зростали в середньому на 1,5-2,0% щорічно.
Як свідчать дані таблиці 1, інфляційні процеси протягом 1991-1993рр. набрали в Україні найвищих темпів. Пояснити це можна не лише структурною розбалансованістю економіки, нераціональним співвідношенням галузей, що працюють на виробничій та споживчий ринок, об*єктивними негараздами перехідної економіки, в тому числі значною мірою - залежністю від зовнішнього енергопостачання.
Таблиця 1
Індекс споживчих цін країн СНД у 1991-1994 рр.
КРАЇНИ
Р О К И
1991
1992
1993
1994
Азербайджан
212
1039
1213
1880
Беларусь
199
1071
1290
2321
Вірменія
240
-
10978
5065
Грузія
179
-
-
-
Казахстан
179
1615
1758
1977
Киргистан
213
1189
1294
378
Молдова
214
1209
1284
586
Росія
200
2609
940
303
Таджикистан
213
1007
2236
339
Туркменістан
212
870
1731
2814
Узбекистан
197
515
1332
1650
Україна
390
2100
10256
501
Інфляційні процеси в Україннській економіці були зумовлені:
* невиваженою первинною емісією;
* структурними перекосами у матеріальному виробництві та ціновій політиці;
* витратністю економіки та непродуктивними витратами окремих виробництв;
* значним зруйнуванням товаровиробничої сфери та неефективністю безготівкової системи розрахунків;
* від*ємним сальдо зовнішньої торгівлі та неконтрольованим експортом
* процесами доларізації економіки

Трансформація економіки України в ринкову породила проблему масової заборгованості з виплати заробітної плати найманим працівникам державних підприємств, установ та організацій. З огляду на це важливе значення має аналіз і оцінка стану й тенденцій заборгованості з виплати в галузях економіки країни, встановлення причин виникнення цієї проблеми і розгляд шляхів її вирішення.
Проблема подолання заборгованості з виплати зарплати включає економічні, соціальні, політичні і правові аспекти.
Зниження основних показників економіки України в перехідний до ринку період почалося в 1991 р. (як показують розрахунки, обсяг внутрішнього валового продукту в 1996р. знизились порівняно з 1990р. на 44,8%, а частка зарплати у ВВП - до 34,% проти 53,1% у 1990р.
Із таблиці 2 видно, що спад виробництва, як і зниження питомої ваги зарплати у витратах на виготовлення продукції, спостерігається рік у рік. Ці ж тенденції чітко простежуються і в 1996 році.
Показники
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
Темпи зміни ВВП, % (1990=00)
-
91,3
90,1
85,8
77,0
88,2
93,5
Частка зарплати у ВВП
53,1
58,8
51,1
38,5
39,7
31,0
34,8
Темпи зміни обсягів продукції машинобудування та метало-обробки,%
-
95,2
93,6
92,0
72,7
88,5
95,3
Питома вага матеріальних вит-рат у витратах на виробництво продукції промисловості
-
104,0
100,5
107,0
66,0
50,0
73,9
В машинобудуванні та металообробці
70,8
74,1
74,6
77,9
78,6
76,6
76,0
Питома вага зарплати з відраху-ваннями на соціальні заходи у витратах на виробництво продукції промисловості
31,1
64,0
61,5
67,6
67,3
65,0
62,2
Відрахування на соц. заходи
15,3
18,5
15,3
11,0
10,2
12,4
13,3
Незважаючи на щорічне зниження наведених у табл.2 показників, заборгованості з виплати заробітної плати вперше офіційно зареєстрована в лютому 1994р. Національним банком України, коли вона становила 22 млн.грн
Причини виникнення заборгованості з виплати заробітної плати
Насамперед, важливо виявити джерела виникнення затримок виплати заробітної плати. Аналіз засвідчує, що першопричиною появи цієї проблеми була інфляція.
Інфляційний процес в Україні пройшов кілька стадій. Перша - кінець 80-х - початок 90-х років, коли коли розвивалася інфляція попиту.
До осені 1992р. нашарувалась друга стадія - інфляція витрат, що породжена вимушеним зростанням затрат виробництва в усій економіці країни. Не маючи своїх енергоносіїв, Україна почала закуповувати нафту і газ в Росії за світовими цінами. В результаті цього ціни на продукцію стрімко підвищується, а на робочу силу навпаки - падали. Внаслідок витратної економіки продукція виявилась неконкурентноспроможною не тільки на зовнішньому, а й на внутрішньому ринку. Водночас збільшення сукупних витрат у вартісному вираженні призвело до спаду виробництва через обмеженість фінансових ресурсів і, таким чином, сукупної пропозиції.
1993р. характеризується поширенням такого негативного “комплексного” явища, як зростання тіньової економіки. Реально перед основною масою населення виникала проблема виживання, особливо це стосується категорії безробітних, молоді та пенсіонерів.
Бажаючи накопити первісний капітал та не сплачувати податки (враховуючи непомірний податковий тиск), величезна кількість підприємницьких структур подалася в “тінь”. Це, в свою чергу, зумовило відхід у тінь і значної частини виробничих структур. Ланцюг замкнувся. В цій круговерті вимагалося все більше і більше грошей, що призначалися для виплати заробітної плати. Строки виплати заробітної плати стали постійно порушуватись і збільшуватись.
У результаті проведення монетаристської політики на початку 1994р. гіперінфляція пішла на спад. Через високі відсоткові ставки кредитів і низький платоспроможний попит підприємства були змушені або реалізувати товари за собівартістю чи навіть нижче від неї, або підвищувати ціни відповідно до витрат виробництва. Тому в 19