Реферат - Інвестування в аграрній сфері (конспект лекцій)

єму кредитних ресурсів в економіці країни;
4. висока потреба в короткострокових позиках у підприємств, що виявилися у важкому положенні в ринкових умовах;
5. відсутність стимулів і механізмів для інвестування в створенні виробництва в агропромисловому комплексі.
Одним з пріоритетних напрямів використання капітальних вкладень є перш за все подальше нарощування потужностей по переробці сільськогосподарської продукції безпосередньо в місцях її виробництва.
Структурна перебудова сільського господарства пред'являє вимоги до інвестиційної політики в області створення фермерських господарств, житлового будівництва і у зв'язку з цим розвитку невиробничої інфраструктури на селі.
В агропромисловому комплексі необхідно створити таку систему стимулів і пільг, яка забезпечувала б привабливість інвестицій, як безпосередньо в сільське господарство, так і в інші сфери АПК.
Для активізації інвестиційної діяльності потрібно ширше використовувати такі важелі, як:
1. стимулююче оподаткування;
2. безвідплатні дотації на створення крупних об'єктів інфраструктури і природоохорони;
3. фінансові стимули;
4. безпроцентні позики, що надаються інвестором;
5. пільгові режими виплати боргів і позик в банках; •* випуск облігацій для створення фінансових ресурсів по найважливіших напрямах інвестицій.
При цьому повинні здійснюватися принципи:
1-й принцип — послідовна децентралізація інвестиційного процесу на основі розвитку різноманітних форм власності;
2-й принцип — підвищення частки внутрішніх (власних) джерел накопичень підприємств для фінансування інвестиційних проектів;
3-й принцип — державна підтримка підприємств за рахунок централізованих інвестицій при зміні безповоротного бюджетного фінансування на конкурсне кредитування на зворотній і платній основі;
4-й принцип — розширення гарантії сумісного державно-комерційного фінансування інвестиційних проектів;
5-й принцип — збереження бюджетного фінансування переважно для соціально значущих об'єктів, що мають некомерційний (неприбутковий) характер із власними джерелами фінансування;
6-й принцип — розміщення обмежених централізованих капітальних вкладень і державне фінансування інвестиційних проектів виробничого призначення суворо відповідно до державних цільових програм.
5. Інвестиційна криза в АПК з 90-тих років
За економічним змістом ця криза — елемент та прямий результат системно-фінансової кризи аграрно-промислової сфери. Основні його складові:
* відсутність необхідних і достатніх накопичень у переважної більшості підприємств АПК (криза накопичень);
* наявність значних інвестиційних ризиків, перешкоджаючих трансформації потенційно можливих накопичень в інвестиції (криза довіри).
Чинники, що викликали погіршення інвестиційного клімату в АПК:
1) зменшення припливу фінансових ресурсів у галузі АПК (падіння виручки від реалізації продукції) внаслідок скорочення платоспроможного попиту населення на продовольство;
2) додаткове зниження прибутків вітчизняних виробників через необґрунтовано високу частку імпортного продовольства на внутрішньому українському ринку (звуження ринку збуту);
3) проведення в стислі терміни корінної перебудови всієї системи бюджетних відносин, відмова від державної підтримки сільського господарства без адекватної компенсації фінансових втрат виробникам продовольства (запланований до державного бюджету обсяг підтримки сільського господарства склав з врахуванням інфляції 7% до рівня 1991 р., тобто знизився більш ніж в 12 раз);
4) збереження монополізованої структури промислового сектора вітчизняного АПК і відсутність ринкових механізмів, регулюючих цінові взаємини сільськогосподарських, переробних, торгово-закупівельних і ресурсоощадних підприємств. В результаті зріс ціновий паритет і погіршилися фінансово-вартісні пропорції міжгалузевого обміну, сформувався дисбаланс між прибутками і витратами;
5) незавершеність процесів земельної реформи і інституційних перетворень в сільському господарстві і в суміжних галузях АПК. Внутрішня структура управління і система організаційно-технологічної взаємодії не наведена у відповідність в ході реформ.
Нинішнє положення сільськогосподарських підприємств на ринку інвестицій характеризується:
* їхньою неготовністю до ефективного освоєння засобів;
* неготовністю потенційних інвесторів вкладати капітал в підприємства внаслідок високих ризиків, пов'язаних з незахищеністю права власності, з великою вірогідністю неповернення засобів через погане управління.
Сфера АПК приваблива для іноземних інвесторів, оскільки:
* потенційно висока привабливість харчової і переробляючої промисловості;
* стабільний ринок збуту;
* швидка окупність вкладень;
* місцеві органи влади зацікавлені в розвитку галузей АПК.
Інвестиційні процеси в АПК мають наступні складнощі:
1) наявність кризових чинників загального макроекономічного характеру;
2) нестабільність економічних процесів в перехідній економіці;
3) відсутність належних політичних і економічних гарантій іноземних інвестицій;
4) більш висока ефективність вкладень капіталу у фінансовий сектор вітчизняної економіки;
5) вкрай заплутана і агресивна податкова система;
6) оскільки в розвинених країнах має місце перевиробництво основних видів продовольства, то вони охоче підтримують і стимулюють експорт готової продукції до України, ніж притока іноземних капіталів.
Основним підсумком кризи в АПК є деградація матеріально-технічної бази його галузей, що представляє реальну загрозу продовольчої безпеки Росії. Технічна оснащеність сільського господарства знизилася до 40—60% до рівня нормативної потреби; зношеність наявної техніки складає близько 70%. Знизилися закупівлі сільськогосподарської техніки до 70% (в порівнянні з 1992 р.), надбання тракторів зменшилося в 10 раз, а зернозбиральних комбайнів в 25 раз. Забезпеченість зернозбиральними комбайнами на 1000 га посівів зернових складає в середньому 4,5 од. (у Франції — 14, США — 16, Німеччини — 20). Коефіцієнт оновлення основних фондів складає усього 1% при нормі 8—10%. Тільки 19% активної частини виробничих фондів відповідає світовому рівню на основі цього вчені приходять до висновку, що траєкторія інвестиційної кризи в аграрній сфері близька до "точки неповернення", тобто процеси руйнування накопиченого виробничого потенціалу приймають незворотний характер.
В даний час в сільському господарстві складається специфічний тип розширеного відтворювання, що характеризується переважанням спрощених технологій, нестійкістю основних фінансових і виробничих параметрів, посилилася залежність сільського господарства від погодних умов, явно не вистачає фінансових ресурсів навіть на просте відтворювання.
В ситуації, що склалася, безпосередні виробники не в змозі самостійно поліпшити ситуацію в інвестиційній сфері, оскільки основні резерви фінансового оздоровлення агропромислового виробництва знаходяться зовні меж компетенції і економічної відповідальності підприємств.
Інвестиційну кризу в АПК неможливо вирішити лише за допомогою специфічних механізмів аграрної політики. Доцільно використовувати державне регулювання інвестиційної діяльності підприємств АПК по наступних напрямах:
1) стимулювання стійкого платоспроможного попиту підприємств переробної промисловості і населення на вітчизняну сільськогосподарську сировину і продовольство;
2) підвищення ефективності регулювання імпорту сільськогосподарської продукції, сировини, продовольства;
3) регулювання цінового паритету і контроль за діяльністю природних монополій;
4) регулювання сільськогосподарських підприємств і утворення корпоративних структур;
5) розгортання системи держпідтримки сільськогосподарських виробників.
Ці заходи будуть ефективні, якщо будуть використовуватися комплексно і погоджено.
Питання по темі:
“Інвестиційна політика аграрних підприємств”
1. Дайте визначення понять: "фінансові інвестиції, "реальні інвестиції", "загальні інвестиції", "чисті інвестиції".
2. За якими напрямками підрозділяються інвестиції АПК?
3. Назвіть елементи інвестиційної політики в ринкових умовах.
4. Як ви розумієте поняття "капітальні вкладення"?
5. В чому ви бачите економічну сутність капітальних вкладень?
6. Що таке "сукупні капітальні вкладення" і чим вони відрізняються від "питомих капітальних вкладень"?
7. Назвіть можливі джерела інвестицій?
8. Як визначається віддача від капітальних вкладень?
9. Що представляє собою зворотність капітальних вкладень?
10. Що таке гранична ефективність інвестицій і чим вона відрізняється від граничної ефективності капітальних вкладень?
11. За рахунок чого досягається підвищення ефективності інвестицій і капітальних вкладень?
12. Як, на вашу думку, можна активізувати інвестиційну діяльність в АПК?
13. Назвіть чинники, що викликали погіршення інвестиційного клімату в АПК.
14. В чому складність інвестиційних процесів в АПК в сучасних умовах України?
15. Зробіть висновки з кризи в АПК і назвіть заходи антикризового регулювання.