Реферат - ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ
І ПРОБЛЕМИ МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНОЇ СЛУЖБИ
Загострення економічної кризи в Україні призвело до подальшого погіршення демогра­фічної ситуації. Вперше за повоєнний період, починаючи з 1993 p., чисельність населення вкрай зменшилась. Фактором, який цьому сприяв, було природне зменшення населення. Якщо до 1990 p. в країні спостерігався ще деякий природний його приріст, то з 1991 p. в результаті перевищення числа померлих над кількістю народжених невпинно зростає природне зменшення населення.
Катастрофічне зниження життєвого рівня пере­важної більшості населення в останні роки, невирішеність екологічних проблем, загострених наслідка­ми Чорнобильської катастрофи, невпевненість у зміні ситуації на краще призвели до відновлення тенденції падіння народжуваності. Її сучасний рівень наймен­ший за весь період існування України і найнижчий серед країн, розташованих на території колишнього СРСР. В 1997 p. середнє число дітей, народжених жінкою за все життя, становило 1,4 при необхідних 2 2
Pi ікс зниження народжуваності розпочалось і 1986 року
1986 р 15,5 на 1000 населення
1990р. 10,0
1996p 9,1
1997p 8,7
II,i процеси у наступні роки набули кризового характеру
Загальна смерт ніс гь 12,0 13,6 14,0 13,8
Роки Народжуваність
1991 12,1
1994 10,0
1996 9,1
1997 8,7
Неіаіивної тенденції набули і спеціальні показ­ники народжуваності, зокрема, середнє число народ­жених диеи на 1000 жінок віком 15-49 років
ті р 50
1994р 43 1996 р 42 1997p 42
Смертність дітей першого року життя, як основ­ний інтегральний показник соціально-економічного розвитку країни, її культурної о рівня, подання ме­дичної допомоги, з 1976 до 1990 р. постійно зменшу­валась:
1976 р. — 20,1 на 1000 народжених живими
1990р.—12,8
Починаючи з 1990 p., відмічається зростання показника малюкової смертності з деякою стабілі­зацією в 1997 році.
1990р.- 12,9 1994р 14,5
1991 p. - 13,9 1995р. 14,7
1992р. - 14,0 1996p. 14,3
1993р. 14,9 1997p. 14.0
Не має тенденції до зниження в останні роки і материнська смертність:
1990р. -32,4 1993р. 32,8
1991р. 29,8 1994р 31,2
1992р. 31,3 1997p. 30,9
Сигуація ускладнюєіься тим. що поряд з депо­пуляцією відбуває гься погіршення якісних характе­ристик населення, зокрема його здоров'я. Надзвичай­но скрутні умови відтворення переважної більшості населення призвели до того, що в останні роки спос-іерігається зниження показника середньої тривалості життя, за яким Україна перебуває у 5-му десятку се­ред країн світу. Погіршує і ьсядемовідтворюва-тьний і заіальносоціальний ноіенціа і сімейної структури населення знижується рівень показників шлюбності, дії носі і сімей та підвищує гься рівень розлученості. Все більше число сімей обмежується народжуванням лише однієї дитини. Так, питома вага дітей, народ­жених першими, підвищилась від 49% в 19Рівень народжуваності в Україні слід оцінити як вкрай недостатній, оскільки він забезпечує заміщен­ня попереднього покоління насгупним лише на 79".:! (в місі ах 70%).
Підвищується питома вага дітей, народжених поза шлюбом (12,1%і), що погіршує умови їх утри­мання і виховання У важкому сгановищі перебува-юіь багатодітні сім'ї
Негативно впливають на народжуваність змен­шення числа шлюбів і збільшення числа розлучень. Внаслідок розлучень щороку понад 150 тисяч дітей залишаються без одного з батьків.
За останні роки значно погіршилась ситуація в с4іері здоров'я народу України. Ріст смертності на­селення значною мірою зумовлений процесом по­старіння населення — збільшенням частки осіб пен­сійного віку, яка у 1997 p. становила 26%. Суттєво зростає смертність населення в працездатному віці, особливо чоловіків. Порівняно з 1989 p. смертність чоловіків в працездатному віці збільшилась від 663 до 823 померлих на 100 тис. жителів.
Як наслідок постаріння населення погіршився показник "демографічного навантаження" у бік підвищення частки осіб пенсійного віку і зниження частки дітей.
Кількісна т а якісна оцінки здоров'я дітей свідчать про стійке погіршення їх фізичного та психічного розвитку, що ставить під загрозу існування нації. Сьогодні в Україні близько 70% новонароджених з перших днів життя мають ті чи інші відхилення у стані здоров'я.
Здоров'я матерів є одним із вирішальних фак­торів, які визначають рівень здоров'я народжених ними дітей.
У свою чергу, здоров'я жінок дітородного віку формується упродовж всього попереднього періоду життя і особливо в підлітковому віці. Аналіз рівня здоров'я дівчат-підлітків показав, що серед цієї гру­пи населення зростає частота серцево-судинних зах­ворювань, анемій, захворювань нирок і статевих органів. Щороку в репродуктивний вік (15 років) вступає 13-14 тисяч дівчат з тяжкою соматичною патологією, які потім під час вагітності та пологів формують групи високого ризику материнської і пе-ринатальної смертності.
Кризовий стан демографічної ситуації в Україні вимагає перегляду конкретних напрямів демографі­чної політики. Сформувалась об'єктивна необхід­ність переорієнтації демографічної політики. Пере­несення центру її ваги з стимулювання народжува­ності, яке не під силу суспільству в сучасних умовах, на збереження здоров'я. Здоров'я має розглядатись як найважливіший пріоритет нації. Висока дитяча смертність, підвищення повікової смертності, більш висока смертність сільського населення порівняно з міським — це ті найважливіші орієнтири, довкола яких повинна сьогодні формуватися система заходів, спрямованих на оздоровлення умов відтворення на­селення України.
Орієнтація України на побудову ринкової еко­номіки вимагає дотримання таких засад у матеріаль­ному забезпеченні відтворення населення:
посилення ролі доходів сім'ї в системі джерел і засобів матеріального забезпечення відтворення на­селення;
— підхід до соціального захисту населення, як важливого засобу демографічної політики, посилен­ня демографічної спрямованості заходів соціально­го захисту, підвищення їх адресності та ефективності;
— створення принципово нової системи креди­тування населення взагалі та молодих сімей;
— створення нової ефективної системи охорони материнства і дитинства, яка забезпечує реалізацію пріоритетів сім'ї, дитини.
Відомо, що генетичний компонент у формуванні здоров'я людини складає близько 30%, таку ж пито­му вагу мають фактори навколишнього середовища. Взаємно вони зумовлюють ураження близько 60% популяції.
У структурі захворюваності та смертності дітей відбуваються зміни в бік підвищення питомої ваги та природжених спадкових захворювань.
В Україні серед дітей віком від 0 до 14 років що­року реєструється близько 130 тисяч хворих з вада­ми розвитку.
Рівень розповсюдженості на 10 тис. дитячого населення природжених вад:
1992р.—11,2
1993р.—12,4
1994р.—14,7
1997р.—15,6
Природжена та спадкова патологія є однією з провідних причин (другою в структурі) захворюва­ності та смертності дітей першого року життя, а та­кож перинатального періоду. Так, частота природ­жених аномалій серед новонароджених у пологових відділеннях складала на 1000 народжених:
1992р.—13022 дітей (21,9)
1993р.—12331 дітей (22,9)
1994р. 13420 дітей (25,8)
1997р.— 12717 дітей (28,6)
Серед причин смертності новонароджених у по­логових стаціонарах природжена та спадкова пато­логія на 1000 народжених живими складала 1,05. У структурі смерті дітей першого року життя упродовж останніх п'яти років природжена та спадкова пато­логія займає друге місце.
Нині основними формами профілактики природ­женої та спадкової патології в Україні є:
— пренатальна діагностика;
— преклінічна діагностика хвороб у новонарод­жених;
— медико-генетичне консультування. Ефективність діяльності медико-генетичних ус­танов для суспільства виражається не тільки у пря­мому лікувальному впливі на пацієнтів, але й у ви­робленні стратегії репродуктивного планування для сімей, включаючи засоби діагностики носійства і а пренатальної діагностики іенетично зумовлених за­хворювань.
В останні роки в Україні склалася цілісна систе­ма медико-генетичної служби. Діагностичний потен-
ціал медико-генетичних закладів зріс, щороку отри­мують допомогу 80-90 тис. сімей.
Провідним,